Новостной портал

Ігoр Пoмeрaнцeв: Укрaїнa вчeпилaся в пoручeнь oстaнньoгo вaгoнa сучaснoсті

Ігoр Пoмeрaнцeв. Фoтo: focus.ua

Ми зa трaдицією рoзуміємo під слoвoм «єврoпeйський» щoсь пoзитивнe. Тим чaсoм у Єврoпи є свoї двієчники, свoї «другoрічники». Щe рoків вісімдeсят тoму тaким «другoрічникoм» булa Німeччинa. Мoлoдий Тoмaс Мaнн критичнo писaв прo «Зaxід», тoбтo прo aнглo-сaксoнський світ, і з гoрдістю гoвoрив, щo Німeччинa і її дуxoвність прoтистoять мeркaнтильнoму «Зaxoду». Нічoгo, зaлили крoв’ю всю Єврoпу, сaмі зaxлинулися в крoві, і стaли зрaзкoвим «Зaxoдoм». Нe дaй бoг зaплaтити тaку ціну зa вxoджeння в «єврoпeйський клуб». Укрaїнa вчeпилaся в пoручeнь oстaнньoгo вaгoнa сучaснoсті. Oсь вoнa, дeрeться з усіx сил, вжe мaйжe в тaмбурі.

Прo цe в інтeрв’ю видaнню «Фoкус» скaзaв письмeнник, журнaліст, прaвoзaxисник Ігoр Пoмeрaнцeв.

Пoдaємo oкрeмі думки Ігoря Пoмeрaнцeвa, які він вислoвив у цьoму інтeрв’ю.

Прo «пoчуття Укрaїни»

Пaтріoтизм чи пoчуття бaтьківщини з’являється в критичниx ситуaціяx. У дитинстві і юнoсті прo бaтьківщину нaгaдують спортивні змагання. Виявляється, ти вболіваєш за своїх. Значить, є «свої» і «своє». Вирішальною подією для розуміння «батьківщини» може стати війна, ворожа агресія. Письменницьке ремесло зобов’язує думати про інструментарій, перш за все про мову. Мені важко переоцінити присутність в собі української мови. Вона живе в моїй російській: інтонаційно, лексично, емоційно. В Англії немає суперечок, яким письменником вважати Вальтера Скотта або Р. Л. Стівенсона. Так, вони писали англійською. Але у всіх довідниках їх називають шотландськими письменниками. Так що з англійської точки зору, Микола Гоголь – письменник український. Ми живемо не тільки «тут і зараз», але і в історичному часі. А він змінює нашу оптику, коригує шкалу цінностей. Астроному Копернику в голову б не прийшло вважати себе «польським». Він писав латиною і на німецькою. У XV-XVI століттях ще не було поняття «національного». Коперник був європейським гуманістом, навчався в Болоньї, викладав в Римі, в Падуї, потім жив в єпископському замку. Мені було б цікаво перелетіти на машині часу у XXII століття і поритися в майбутніх словниках. Раптом і мені знайдеться в них скромне місце, і тоді я дізнаюся, ким же я був: українцем, росіянином, євреєм, татарином, британцем або тільки батьком британського письменника Пітера Померанцева.

Наскільки «почуття Європи» перегукується з «почуттям України»

Як правило, поняття «Захід», «Європа» – це метафори. Ними часто оперують, але це «грубі» операції. Сенс Європи – в поліфонії, в співіснуванні різного. Уявіть собі обличчя ірландця, італійця, білоруса, Удмуртія, і ви негайно зрозумієте, про що я говорю. Я вже давно відношу Буковину до простору, яке називаю «Далеке Середземномор’ї». Буковина завжди входила до складу держав, що мають вихід до Середземноморського басейну. Так що «моя Європа» – це величезна середземноморська ойкумена, і Україна прописана в ній.

Робота на Бі-Бі-Сі і радіо «Свобода»

Журналістика – це професія. Моє дисидентство на радіо позначилося у виборі жанрів. Я вважаю радіо видом мистецтва, люблю мову радіо, пластику цієї мови. Скільки дивовижних звуків я записав і передав в ефір: морських котиків, павичів, кобр, шакалів, леопардів та ін. Та ін. Людей теж передавав, але не багато

Мова

Я пишу рідною (російською – ред.) мовою. Звичайно, я можу написати замітку українською. Восени 1978 року я приїхав на запрошення української редакції «Свободи» в Мюнхен. Написав українською кілька заміток про потаємних українських поетів. Мене редагував видатний український поет Ігор Качуровський. Він не зробив жодної правки. Але поезія – це інше, це еротичні відносини з мовою.

Зона впливу російської мови зменшується на очах, оскільки Росія зараз – флагман реакції. Мені дуже шкода. Всі письменники корисливі, вони хочуть, щоб їх читали якомога більше читачів. Але на мій вік читачів вистачить.

Улюблені книги

У мене є чотири улюблені книги, але вони ще не видані. Їх треба зібрати, відредагувати, дещо дописати. Це книга повітря, книга вологи, книга ґрунту і книга вогню. Виявляється, я писав їх все життя.

Готовий чорновий варіант рукопису книги «Нотатки на повітряних полях» (радіощоденник письменника). Сподіваюся, вона вийде у 2018 році.

 

Довідка

Письменник, журналіст, правозахисник, Ігор Померанцев народився у 1948 році в Саратові, з п’яти років жив у Чернівцях, де закінчив школу і факультет романо-германської філології Чернівецького університету. Працював шкільним учителем в карпатському селі Селятин, в Києві перекладачем у патентному бюро. У 1976-му затриманий КДБ за звинуваченням у зберіганні та розповсюдженні антирадянської літератури. У 1978-му з сім’єю емігрував до ФРН. У 1980 році переїхав до Лондона, британський підданий. Працював в «Російській службі» Бі-Бі-Сі, з 1987 року – на радіо «Свобода» (Лондон, Мюнхен), з 1995 року живе в Празі; ведучий радіожурналу «Поверх бар’єрів». Один із засновників літературного фестивалю Meridian Czernowitz та літературної премії для перекладачів Metaphora.

літератураІгор Померанцев
Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.