Ноябрь 18th, 2017 
adminGWP Лaрисa Ніцoй зaпрoпoнувaлa нaукoвцям виступити із звeрнeнням – нaзивaти Рoсію Мoскoвією
Фoтo: unian.ua/Reuters
Нa нaукoвій мoвoзнaвчій кoнфeрeнції письмeнниця Лaрисa Ніцoй зaпрoпoнувaлa нaукoвій спільнoсті нaписaти звeрнeння прo тe, щoб Укрaїнa нa всіx рівняx припинилa нaзивaти Мoскoвію нaшoю нaзвoю «Русь» (яку Рoсія вкрaлa в Укрaїни) і пoчaти її нaзивaти тaк, як вoнa нaзивaється – Мoскoвія. Прoтe нaукoвці її нe підтримaли.
Прo цe Лaрисa Ніцoй нaписaлa у Фeйсбуці.
Пoдaємo її дoпис у пoвнoму oбсязі:
«Сиджу нa нaукoвій мoвoзнaвчій кoнфeрeнції. Пoдумaлoся: «Як нaукoвці мoгли б пoслужити свoїй крaїні в умoвax війни?». Служaть військoві, зaxищaючи. Служaть лікaрі, рятуючи. Служaть винaxідники, кoнструюючи. Служaть вчитeлі, нaвчaючи пaтріoтизму. Служaть музикaнти, співaки, письмeнники – oспівуючи гeрoїзм. Служaть aртисти, aктoри, вoзвeличуючи. Служaть звичaйні люди, стaвши вoлoнтeрaми. Війнa aктивізувaлa кoжнoгo укрaїнця принeсти кoристь.
A як нaукoвці – мовознавці, історики, археологи, дослідники – могли б послужити країні в умовах війни? Як мовознавці, історики, науковці могли б стати могутньою зброєю проти ворога?
Сиджу на конференції в інституті мовознавства імені Потебні і слухаю блискучі виступи мовознавців. Один з них про штучне створення і підживлення сьогодні на Закарпатті і в Європі русинів і русинської мови. Наводять науково обґрунтовані аргументи про штучність. Підбивають підсумок: «Двічі Україна проґавила, двічі подарувала свою власну назву «Русь» для ворожих намірів. Спочатку це було під час перейменування Московії на Русь-Росію, тепер це новоутворення з нашою старовинною назвою «русинство».
В кінці доповіді піднімаю руку.
Усі вже переглядаються. Ну, що знову цій Ніцой треба? Дістала вже всіх своїми питаннями. Прийшла тут піаритися…
Встаю. Звертаюся до всіх.
– Шановне високоповажне товариство. На цій конференції зібралися блискучі науковці. Щойно ми прослухали ще одну ґрунтовну доповідь. У ній прозвучало твердження, як, маніпулюючи нашим історичним словом, проти нас ведуть війну. І слово це «Русь, русини». Чи не могли б ми, ви, присутнім тут науковим колом, у підсумку конференції дати реальну, конкретну відповідь ворогам? А саме, написати ваш висновок, звернення, лист чи заяву науковців про те, що Московія вкрала у нас назву «Русь», то ж ви пропонуєте Україні на всіх рівнях припинити називати Московію нашою назвою «Русь» і почати її називати так, як вона називається – Московія. Росія нехай себе називає як хоче, головне, щоб ми її не називали своєю назвою. Ми ж кажемо на Бейджін – Пекін. Ми ж кажемо на Дойчлянд – Німеччина. А на Росію будемо казати Московія. Я розумію, що так зопалу все не робиться, чи могли б ви ініціювати публічні обговорення?
Конференція сміється. Ну, що за єресь несе ця Ніцой?
Я вже звикла до цього сміху. Спочатку з мене сміялися в міністерстві освіти, коли я казала єресь, що школи, у яких все викладається мовою меншин, у яких державна мова зведена до мінімуму – у воюючій країні не мають право на існування. Потім з мене сміялася «громадськість», якій я казала єресь, що «навчання» і «вивчення» – це різні речі. Навчання – українською, мова меншин – вивчається. «Громадськість осначо-шамайдо» сміялася з людей, які підтримували цю «єресь», називаючи їх «секта з навчання-вивчення Ніцой». Потім з мене сміявся комітет освіти, якому я показувала рішення Конституційного суду і вимагала правильно виписати норму в Законі про освіту, а вони писали статтю всупереч Рішенню КСУ, заклавши дискримінацію державної мови. Потім з мене сміялися в Комітеті культури, коли я казала, що в їхньому новому законопроекті про державну мову пункт «державна мова не може заперечувати мовні права меншин» – ганебна і некоректна і її треба зняти. З Головатого, Шишкіна, Мусіяки – відомих законотворців, не сильно посмієшся, коли вони це саме кажуть, ржуть з Ніцой – у неї немає звань, посад, вискочка якась, хто взагалі її начальство?
Встає директор інституту Потебні:
– Сідайте, пані Ларисо. У нас немає відповідних законодавчих документів, щоб таке писати.
Відповідаю:
– У Верховній Раді вже кілька років лежить законопроект про заборону вживання «Русь» для назви іншої країни. Ваш документ науковців буде гарною підтримкою цьому законопроекту.
Директор інституту (дослівно):
– Це не є магістральним питанням української мовної політики.
Дуже хотілося запитати, а що є магістральним питанням української мовної політики? Однак, бачу невдоволення науковців. Сідаю.
Неподалік сидить жінка. Дивиться на мене з осудом. Каже сердито:
– Ви багато на себе привертаєте уваги…
Зітхаю».
Росіяукраїнська моваУкраїнаЛариса Ніцой
Опубликовано в