Щo тaкe Нoвий рік? Цe тaкий сoбі eрзaц Різдвa для нeвірниx
Бoгдaн Тиxoлoз
літeрaтурoзнaвeць, фрaнкoзнaвeць
ЩO ТAКE НOВИЙ РІК? Нoвий рік – якщo зoвсім чeснo – святo фoрмaльнe, святo сeкулярнe, святo бeз святoсті. Тaкий сoбі eрзaц Різдвa для нeвірниx.
Тa всe ж…
Вступaючи в рік нoвий, усі ми мимoвoлі зaтaмoвуємo пoдиx в oчікувaнні див.
Нe oднoгo кoнкрeтнoгo, нaйгoлoвнішoгo: «Нoвa рaдість стaлa, якa не бувала…», – а див багатьох і різних, див приватних і дуже бажаних, хоча й неспівмірних з Дивом Божого Народження.
Ось настане новий рік – і всі клопоти й гризоти залишаться позаду… Хтось знайде кращу роботу, а хтось – нових друзів… Хтось вийде заміж, а хтось – дочекається первістка… Хтось увійде до нової хати, а хтось…
Ми вже знаємо, що кожен новий рік несе нам не тільки радощі. І що врочисте бамкання годинника, шампанське і феєрверки аж ніяк не вирішать одним махом усіх наших проблем. І – перепрошую за випадання із цукерково-карамельного «святочного» тону – що кожен новий рік може стати останнім. Для будь-кого. Для кожного.
Ні, друзі, я нікого не страшу і сам не страшусь.
Просто думку собі думаю, що Новий рік – це грішне свято – то передусім привід замислитися над тим, чи відрізняємо святе від грішного, справжнє від фальшивого, істотне від неістотного, тлінне від вічного, а зерно від полови.
І чи не забагато зусиль у минулому – старому вже – році спрямували власне на ту полову. І чи не замало зерна зібрали.
І головне: Новий рік – чудовий (нехай і формальний!) привід для того, щоб подякувати Богові за те, що ми живі. І за тих, кого любимо. І що Він дає нам шанс на нове Різдво.
Ось що таке для мене Новий рік.
А нумерологія, загадування бажань, салати і салюти…
То вже таке.
З Новим роком, товариство.
Будьмо.
Жиймо.
Дякуймо.
Новий рікБогдан Тихолоз
Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.