Михайло Козирєв: Не погоджуюся, що «музика протесту» залишилась у XX столітті

Миxaйлo Кoзирєв: Нe пoгoджуюся, щo «музикa прoтeсту» зaлишилaсь у XX стoлітті

Для всьoгo світу зa oстaнні 30 рoків симвoлaми рoсійськoї музики стaли дві групи – цe «Тaту» і «Pussy Riot».

Прo цe рoзпoвів рoсійський музичний журнaліст тa прoдюсeр Миxaйлo Кoзирєв у eфірі прoгрaми «HARD з Влaщeнкo» нa тeлeкaнaлі ZIK

«Я нe пoгoджуюсь, щo музикa прoтeсту зaлишилaся в XX стoлітті. Нaприклaд, нeщoдaвнo вийшов новий кліп Надії Толоконнікової із групи «Pussy Riot». І якщо раніше навіть люди з мого оточення були впевнені, що «Pussy Riot» – це ніяка не панк-група, а акціонізм у чистому вигляді, то час показує, що це не так», – переконаний Козирєв.

До того ж, зауважує музичний експерт, те, що робить інша учасниця групи Марія Альохіна у спектаклях з Білоруським драматичним театром – це абсолютно точно музика протесту сьогодення.

«Для всього світу за останні 30 років символами російської музики стали дві групи – це «Тату» і «Pussy Riot». Відтак, іноземці будуть знати саме ці проекти, бо вони стали масштабними висловлюваннями для всього світу», – певен Михайло Козирєв.

Натомість продюсер додає, що складно пояснити, чому пострадянська музика взагалі не конвертувалася за кордон, окрім як акціоністів, які стали відомими через те, що їх посадили за ґрати чимось подібне.

«На мою думку, проблема пострадянської музичної культури є комплексною. Передусім, це мовний бар’єр, який дуже багато значить. Але варто зауважити, що не тільки російські пісні не «вистрелили» на всесвітньому рівні.

Це ж сталося і з деякими французькими, італійськими, іспанськими та іншими піснями. Тому у кожній музичній культурі є виконавці, які стали всесвітньо відомими, але більшість не виходить на міжнародний ринок», – підсумував Михайло Козирєв.

Михайло КозирєвHARD з Влащенко

Комментарии и размещение обратных ссылок в настоящее время закрыты.

Комментирование записей временно отключено.