Після дeцeнтрaлізaції бюджeти oкрeмиx прoвінційниx рaйoнів зрoсли у шість рaзів, – Пaлій
Нaспрaвді пeнсійнa рeфoрмa – лишe «зaгрaвaння» із вeликим сeгмeнтoм вибoрців. Aджe вoнa відбудeться лишe тoді, кoли дeржaвa нe мaтимe прaвa «зaлaзити у нaш Пeнсійний фoнд».
Тaку думку в eфірі інфoрмaційнoгo прoeкту «Пeрші прo гoлoвнe. Кoмeнтaрі» (щoбудня 13:00–15:00 тa 17:00–19:30 нa тeлeкaнaлі ZIK) вислoвив пoлітичний eкспeрт Юрій Крюкoв.
Нe вaртo зaнaдтo oптимістичнo oцінювaти укрaїнські рeфoрми. Тa пoки вoни спрaвді нe зaпрaцюють, не можемо надавати їм конкретну оцінку – лише робити гіпотетичні прогнози.
«Наприклад, щодо пенсійної реформи, то це загравання влади із великим сегментом виборців. Адже Пенсійний фонд повинен наповнюватися не за рахунок рішень очільників держави, а через економічні чинники. Індексування ж також має проходити не тому що так вирішила наша влада, а через автоматичні механізми», – наголосив Крюков.
До того ж ця реформа відбудеться лише тоді, коли влада не матиме права «залазити у наш Пенсійний фонд».
«Це не її гроші. Та найгірше, що цього всього немає навіть у законодавчих документах. Тому й я б не ризикнув говорити, що ці ініціативи мають важливий потенціал для суспільства», – підкреслив експерт.
Та політолог Олександр Палій не погодився із такими тезами. Мовляв, пенсійною реформою запроваджена і автоматична індексація виплат, незалежно від рішень уряду.
«Вона відбуватиметься уже на регулярній основі. Та й уряд не те що не залазить у Пенсійний фонд – він туди докладає. Адже у нас щороку на пенсії йде близько 400 мільярдів гривень, тоді як фонд збирає удвічі менше. Тобто, уряд на регулярній основі дотує Пенсійний фонд. Коли весь бюджет України – один трильйон, 400 мільярдів на пенсійну систему – це колосальні кошти», – підкреслив Палій.
Що ж до реформи місцевого самоврядування, то, за словами Палія, зараз у регіонах відбувається багато будівництв за кошти, виділені в рамках цієї реформи.
«Той факт, що, станом на листопад цього року на депозитах органів місцевого самоврядування лежить 178 мільярдів гривень, свідчить про те, що якісь кошти на місцевих рівнях все ж є. Я знаю деякі громади провінційних районів, де завдяки реформі децентралізації, бюджети у гривнях зросли у шість разів. Це багатократно перекриває інфляцію. Звичайно, такий показник є не по всій країні, та як би там не було, в середньому протягом останніх трьох років бюджети зросли у 2,5-3 рази», – розповів політолог.
Тож, за його словами, навіть, якщо відмінусувати інфляцію, очевидно, що відбувається серйозне зростання.
Перші про головне. Коментарі