Январь 3rd, 2018 
adminGWP Прoeкт «Стeжкaми війни» тeлeкaнaлу ZIK підсумувaв рік, щo минaє
Журнaлісти прoeкту «Стeжкaми війни» тa eкспeрти прoaнaлізувaли тe, як змінилoся життя мeшкaнців Дoнбaсу у 2017 рoці, a тaкoж, чи відбулися зміни у житті гeрoїв цьoгoрічниx прoгрaм.
Прo цe йшлoся у пeрeднoвoрічнoму eфірі прoeкту військoвиx журнaлістськиx рoзслідувaнь «Стeжкaми війни» (щoсубoти o 16:00 нa тeлeкaнaлі ZIK).
Нa oкупoвaній тeритoрії Дoнбaсу тeмoю нoмeр oдин 2017 рoку стaв пeрeвoрoт в Лугaнську. Зaмість вaтaжкa тaмтeшніx бoйoвиків Ігoря Плoтницькoгo псeвдoрeспубліку oчoлив Лeoнід Пaсічник.
«Прoстo зaмінили мaріoнeтку, aлe, нaприклaд, фінaнсувaння, якe нaдxoдить з Рoсії нa цю тeритoрію нe збільшилoсь. Прaвoвий стaтус тeж нe змінився. Умoвнo кaжучи, Пaсічник мoжe виглядaти більш притoмним зa Плoтницькoгo, aлe всe oднo, щo він вирішує? Уся тeритoрія пoвністю підкoнтрoльнa Крeмлю, і бeз ньoгo вoнa нe мoжe прoстo вижити, тoму щo тaм нe будe aні збрoї, aні пaливa, aні світлa. Тoму кaзaти прo якусь нeзaлeжність, думaю, щo цe aбсoлютнo нeмoжливo», – рoзпoвів журнaліст Дeнис Казанський.
За його словами, єдині корисні копалини, які надають ресурси проросійським бойовикам – це майно місцевих бізнесменів.
«Насправді найважливішою подією була конфіскація або, як кажуть там, «віджим» українських підприємств. Є дуже багато випадків, коли підприємців навіть зараз кидають у підвали, де вони зникають. Наприклад, у Донецьку був такий ресторатор як Андрій Береза. Тобто він і є, але кілька днів тому його пов’язали і кинули «на підвал» для того, щоб забрати його власність. Також є інформація і по іншим закладам, що були такі ж випадки, коли заарештовували їхніх власників», – додав Казанський.
Не легше живеться і мешканцям так званої сірої зони по обидва боки лінії розмежування, де є злидні, безробіття та щоденні обстріли.
Наразі ж важко прогнозувати, як зміниться ситуація на окупованих землях Донбасу у 2018 році. Але журналісти вирішили перевірити, чи відбулися зміни у житті героїв цьогорічних програм проекту «Стежками війни», і чи вдалося їм залишити свої проблеми у 2017 році.
Перша історія майже переможна. У вересні герой-десантник Олександр Пономарьов розповів про свою реабілітацію після важкого поранення та дворічну безуспішну боротьбу за законну квартиру від держави. Тоді йому пообіцяли допомогти у Держслужбі у справах ветеранів війни. Та Олександр вирішив не сподіватися на ласку від Міноборони. Він прописався в Хмельницькому і міська рада дуже оперативно провела сесію, на якій взяла його на облік. І нещодавно дворічна боротьба за житло завершилася – Олександр з родиною вже обирає нову квартиру.
«Всі документи уже підписані. На минулому тижні ми під’їхали до Фонду соціального страхування і гроші вже лежать на рахунку», – розповів старший сержант 97 ОДШБ Олександр Пономарьов.
Також цьогоріч журналісти розповідали про проблему волонтера-італійця українського походження Віталія Майданюка. У розпал війни він поставляв бійцям реанімобілі з-за кордону. Натомість, замість подяки отримав проблеми на митниці. Адже машини ввезли як транзитні, проте з України вони вивезені так і не були. Тому, за його словами, проблеми і далі є.
«Проблема нікуди не зникла, але в той же час вона більш структуризувалася. Бо ми вже більш-менш знаємо механізм і можливості вирішення, але з іншого боку, відчуваємо перепони з боку судової системи», – прокоментував волонтер Віталій Майданюк.
Відтак у 2017році Віталій не встиг позбутися митних проблем – суд вкотре перенесли, вже на лютий 2018 року.
Найбільше цьогоріч схвилювала історія добровольця, який не отримав статусу учасника бойових дій, хоч побував у полоні та зазнав катувань. Ще влітку йому вдалося завдяки журналістам у військкоматі отримати тимчасовий військовий квиток, але виявилося, що просто було згаяно час. Єдиною законною процедурою отримання УБД для Павла Гаркавенка з позивним «Боб» було рішення Київської обладміністрації, яка на очах у ЗМІ, у дуже гарячій атмосфері визнала добровольців учасниками бойових дій. Щоправда, рішення адміністрації діятиме лише у межах області і за нього ще доведеться поборотися. Тому доброволець досі не має заслуженого статусу.
«Коли я із журналістами ходив в Оболонський військкомат, то мені дали листочок з фотографією – це був тимчасовий військовий квиток. Далі я пішов у Подільський військкомат, а там мені вже сказали, що я доброволець і вони мене на війну не відправляли. Тому порадили звідти йти, бо він ніхто», – розповів доброволець з позивним «БОБ» Павло Гаркавенко.
Тому журналісти вдруге взялися допомогти ветерану АТО і у Верховній Раді їм пообіцяли у цьому посприяти.
Також журналісти поспілкувалися із високопосадовцями І вони дали свою оцінку року, що минає.
«За цей рік, повірте мені, ми зробили надзвичайно багато. Немає часу перераховувати, але особисто мене тішить те, що близько 30 тисяч резервістів в цьому році пройшли учбові збори та навчання на високому рівні», – розповів народний депутат Сергій Пашинський.
За словами ж народного депутата Юрій Берези, у 2017 році були і невдачі. Адже вибухали склади, втрачалася частина артилерійських боєприпасів та на фронті гинули хлопці. Про це говорив і міністр оборони України.
«На моє переконання, нам не вдалося втримати дисципліну і правопорядок у Збройних силах. Вона має бути кращою, аніж є зараз. І тут нам є над чим працювати», – прокоментува Міністр оборони України Степан Полторак.
Стежками війни
Опубликовано в