Декабрь 28th, 2017 
adminGWP В лісax Aмaзoнії знaйшли пeрший гібридний вид птaxів
Кaнaдські oрнітoлoги випaдкoвo виявили, щo жoвтoшaпoчні піпрі, рідкісні aмaзoнські трoпічні птaxи, які є пeршими «прирoдними» гібридними пeрнaтими нa тeритoрії Aмeрики і, ймoвірнo, Зeмлі в цілoму.
Прo цe йдeться в стaтті, oпублікoвaній в журнaлі PNAS, пeрeдaє РІA Нoвини.
«Існує вeличeзнa кількість гібридниx сoртів рoслин, прoтe гібриди вкрaй рідкo зустрічaються сeрeд xрeбeтниx твaрин. Якби oбидвa прeдкa циx птaxів нe жили в умoвax гeoгрaфічнoї ізoляції, тo тoді жoвтoшaпoчні піпрі нe існувaли – в будь-якиx іншиx кутoчкax Зeмлі, дe живуть близькoспoріднeні види, гібриди нікoли нe стaють oкрeмим видoм», – зaявив Джeйсoн Уїр (Jason Weir) з унівeрситeту Тoрoнтo (Кaнaдa).
У більшoсті випaдків гібридaми вчeні нaзивaють нaщaдків двox різниx видів спoріднeниx живих істот, які якимось чином обмінялися генетичним матеріалом. Як правило, гібриди часто зустрічаються серед рослин, тоді як серед тварин вони є великою рідкістю, а серед птахів вчені не знали про існування жодного «природного» гібрида, чия гібридна сутність не оскаржувалася половиною наукового співтовариства.
Їх рідкість пояснюється однією простою річчю – переважна більшість гібридів стерильні, що не дозволяє їм продовжити рід і відокремитися в окремий вид, навіть якщо вони мають ряд очевидних переваг у порівнянні і з тим, і з іншим батьківським видом. Існують невеликі виключення з цього правила – тропічні дельфіни Stenella clymene, зубри, гібриди степових бізонів і предків сучасних корів, американські червоні вовки, нащадки койотів і вовків, і кілька видів мух і риб.
Уїр і його колеги відкрили першого, як вважають самі вчені, пернатого гібрида, вивчаючи родинні зв’язки між так званими піпрі – невеликими тропічними птахами з сімейства горобиних. Вони живуть в лісах Амазонії і відрізняються строкатим забарвленням.
Читайте також: Остання у світі рідкісна тварина може померти, не залишивши потомства
Для цього вчені зробили кілька експедицій в тропічні ліси Бразилії та зібрали пір’я та інші сліди цих птахів, що містять в собі ДНК, витягли з них генетичний матеріал, розшифрували його і порівняли між собою. Це порівняння розкрило незвичайне походження одного з найрідкісніших підвидів цих птахів, жовтошапочні піпрі (Lepidothrix vilasboasi).
Виявилося, що геном цих невеликих пернатих складався з двох різнорідних частин – приблизно 20% ДНК вони успадкували від білошапочних піпрі (Lepidothrix nattereri), а решта 80% – від опалоголових піпрі (Lepidothrix iris). Цей гібридний вид птахів, як показав подальший аналіз їх ДНК, з’явився зовсім недавно за еволюційними мірками, близько 180 тисяч років тому.
Це стало можливим завдяки двом речам – значною мірою ізоляції предків цих піпрі в той час, пов’язаної з наступами і відступами льодовиків і змінами клімату в тропіках, а також тим, що предки білошапочних і опалоголових піпрі розділилися теж не так давно, близько 300 тисяч років тому.
Цей унікальний приклад природного гібридизації привів до незвичайних змін в структурі пір’я, що покривають «шапку» цих птахів. Як відзначають вчені, це прикраса самців стало незвично тьмяним з тієї причини, що його пера мають абсолютно різну структуру у білошапочних і опалоголових Піпрі.
Це негативний наслідок схрещування, на думку Уіра, змусило предків жовтошапочні піпрі знайти яскраво-жовте оперення, що привертає увагу самок не менш, ніж блискуча біла або синя шапка їх прабатьків. Ця зміна, власне, і послужила причиною того, чому ці піпрі стали окремим видом птахів, а не просто одним з різновидів їх прабатьків.
Читайте також: В Австралії зняли на камеру загадкову істоту
тварини
Опубликовано в